1. Словник української мови у 20 томах

лещиця

ЛЕЩИ́ЦЯ, і, ж.

Трав'яниста степова рослина; перекотиполе.

На Михайлівській цілині зустрічається також чимало видів, що утворюють “перекотиполе”, як лещиця волотиста (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лещиця — лещи́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лещиця — -і, ж. Трав'яниста степова рослина; перекотиполе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лещиця — ПЕРЕКОТИ́ПО́ЛЕ (трав'янисті або напівчагарникові рослини, які після достигання плодів відриваються від кореня і перекочуються на значні відстані, розносячи своє насіння), ПОКОТИ́ПОЛЕ, ПЕРЕКАТУ́Н розм., КАТУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  4. лещиця — ЛЕЩИ́ЦЯ, і, ж. (Gypsophila L.). Трав’яниста степова рослина; перекотиполе. На Михайлівській цілині зустрічається також чимало видів, що утворюють "перекотиполе", як лещиця волотиста (Укр. бот. ж., ХІІІ, 2, 1956, 64). Словник української мови в 11 томах