1. Словник української мови у 20 томах

лжа

ЛЖА, лжі, ж., заст.

Неправда, брехня.

Не вічно буде лжа в'язати людям руки (П. Куліш);

[Єпископ:] Свят, свят, Господь! Замовкни, ду́ше лжі! Він одержимий (Леся Українка);

– Лжа! Брехня! – і молоденька господиня, мов на гарячому спіймана, затупотіла бистрими ніжками (О. Ільченко);

То ще й від тебе лжа і осудовище? То ще і ти обманюєш мене? (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лжа — лжа іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лжа — ур., неправда, брехня. Словник синонімів Караванського
  3. лжа — лжі, ж., книжн. Неправда, брехня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лжа — Брехня, брехенька, брехливисть, забреханість, брехунство, неправда, неправдивість, див. лож Словник чужослів Павло Штепа
  5. лжа — НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю.. Словник синонімів української мови
  6. лжа — ЛЖА, лжі, ж., заст. Неправда, брехня. [Єпіскоп:] Свят, свят, господь! Замовкни, ду́ше лжі! Він одержимий (Л. Укр., ІІ, 1951, 499); — Лжа! Брехня! — і молоденька господиня, мов на гарачому спіймана, затупотіла бистрими ніжками (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 261). Словник української мови в 11 томах