лжеапостоли

ЛЖЕАПО́СТОЛИ, ів, мн. (одн. лжеапо́стол, а, ч.).

1. У часи раннього християнства – наука тих проповідників, з ученням яких не погоджувалися інші ранньохристиянські групи.

2. Ідеолог єресі або сектантства.