1. Словник української мови у 20 томах

лжепророк

ЛЖЕПРОРО́К, а, ч.

Той, хто видає себе за пророка.

[1-й з прохачів:] Наша старшина не встояла б віч-на-віч проти тебе. [3-й з прохачів:] Один твій погляд скине лжепророків! (Леся Українка);

Ще можна на першопочатках якось простити нам, які через невідання повірили лжепророку... (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лжепророк — лжепроро́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лжепророк — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. лжепророк — -а, ч. Той, хто видає себе за пророка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лжепророк — ЛЖЕПРОРО́К, а, ч. Той, хто видає себе за пророка. [1-й з прохачів:] Наша старшина не встояла б віч-на-віч проти тебе. [3-й з прохачів:] Один твій погляд скине лжепророків! (Л. Укр., II, 1951, 492). Словник української мови в 11 томах