лживий
ЛЖИ́ВИЙ, а, е, заст.
Який говорить неправду, схильний до неправди.
– Лживі й хижі ромеї, наді мною вони посміялись, двоєручать з нами, хозарами, болгарами і всіма язиками... (С. Скляренко);
* Образно. Бездум'я і галас, гола плакатна схема дуже непереконливі, а часто і лживі свідки для визначення справжнього таланту (А. Малишко);
// Який виражає неправду.
Так і ти, поете, слухай Голоси і лживі, й праві, Темний гріх і світлий сміх, І клади .. На спокійні терези (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лживий — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- лживий — ЛЖИ́ВИЙ, а, е, заст. Який говорить неправду, схильний до неправди. — Лживі й хижі ромеї, наді мною вони посміялись, двоєручать з нами, хозарами, болгарами і всіма язиками… (Скл., Святослав, 1959, 231); *Образно. Словник української мови в 11 томах