либання
ЛИ́БАННЯ, я, с., зах., іст.
Дія за знач. ли́бати¹.
Герман довго слухав їх бесіди про те “либання”, але не знав, що воно таке (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- либання — ли́бання іменник середнього роду видобуток нафтопродуктів найпримітивнішим способом діал., іст. Орфографічний словник української мови
- либання — -я, с., іст., зах. Дія за знач. либати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- либання — ЛИ́БАННЯ, я, с., зах., іст. Дія за знач. ли́бати. Герман довго слухав їх бесіди про те "либання", але не знав, що воно таке (Фр., VIII, 1952, 348). Словник української мови в 11 томах