лимпач

ЛИМПА́Ч, у́, ч.

Необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин; саман.

На півдні України саман мав назву “калиб”, а на південному сході – “лимпач” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лимпач — лимпа́ч іменник чоловічого роду необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин Орфографічний словник української мови
  2. лимпач — -у, ч. Необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин; саман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лимпач — САМА́Н (невипалені блоки глини, замішеної з соломою), ЛИМПА́Ч. А хіба хата з саману.. гірша? (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
  4. лимпач — ЛИМПА́Ч, у́, ч. Необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин; саман. На півдні Української РСР саман мав назву "калиб", а на південному сході — "лимпач" (Жилий буд. колгоспника, 1956, 182). Словник української мови в 11 томах
  5. лимпач — лимпач (лемпач) Цегла з глини, піску, кінського гною і соломи (порівн. адоб, банко, саман). Ще має назву "повітряна цегла". Архітектура і монументальне мистецтво
  6. лимпач — Лимпач, -чу м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной. Херс. Словник української мови Грінченка