линва
ЛИ́НВА, и, ж.
Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат.
Робітник від млинка стояв над ямою і торгав линву, що зовсім вільно звисала з валу (І. Франко);
М'язисті плечі й дебелі руки – все тіло [шахтаря] переплетене м'язами, як вузлами сталевої линви (С. Чорнобривець);
На майданчику натужно скрипіли корби, а натягнуті линви бриніли струнами (С. Чорнобривець);
Олеся йде над прірвою по тонкій, розгойданій линві... (В. Яворівський);
* Образно. Ще не скінчили ям копати, а на горб уже рушили довгою линвою козаки (з легенди);
* У порівн. Регіт, гамір, шум .. Язики, як линви, лиця розпашілі, в них прихована гроза (Григорій Тютюнник).
◇ Ви́ти ли́нви (моту́зки, вірьо́вки) див. ви́ти²;
(1) Як (мов, немо́в і т. ін.) по ли́нві, перев. зі сл. ходи́ти. – відчуваючи постійну небезпеку, тривогу, повсякчас ризикуючи; дуже обережно.
О, скільки прикрощів завдав йому Рубан! Сергій увесь час ходив перед ним, немов по линві, кожну мить почувався насторожі (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- линва — Ли́́нва, лино́вка: Ли́нва: — канат [55] — мотузка [21;47] Словник з творів Івана Франка
- линва — ли́нва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- линва — Кодола, мотуз, сов. канат; (залізна) трос. Словник синонімів Караванського
- линва — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- линва — -и, ж. Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- линва — ви́ти ли́нви (вірьо́вки) з кого. Повністю підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі, змушувати когось поводити себе відповідно до своїх бажань, намірів і т. ін. — Бач, скажуть, як заначальникував, так уже і взявся з нас линви вити... Фразеологічний словник української мови
- линва — КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо). Словник синонімів української мови
- линва — Ли́нва, -ви; ли́нви, ли́нов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- линва — ЛИ́НВА, и, ж. Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат. Робітник від млинка стояв над ямою і торгав линву, що зовсім вільно звисала з валу (Фр. Словник української мови в 11 томах
- линва — Линва, -ви ж. Толстый канатъ. Н. Вол. у. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Литин. у. ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі. Шух. І. 199. Словник української мови Грінченка