1. Словник української мови у 20 томах

липкуватий

ЛИПКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи липкий.

Горобенко бачив це все не одразу. Воно спочатку проходило зором крізь очі, шпорталось у мозку і вже потім лягало липкуватою, тепленькою парою. (Б. Антоненко-Давидович);

Приїхав з авоською в руках. Кожному подав липкувату долоню: – Хаблак Андрій Сидорович... – Перепрошую, – одразу відчув здобич Іван (В. Дрозд);

Елегантний брюнет спочатку ковзнув по ній здивованим, потім – незадоволеним, і аж тоді – оцінюючим, звичним для неї липкуватим чоловічим поглядом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липкуватий — липкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. липкуватий — -а, -е. Трохи липкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. липкуватий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. липкуватий — ЛИПКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи липкий. Словник української мови в 11 томах