липучий
ЛИПУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що липки́й.
Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів і липучого сміття, серед густої маси спітнілих людей (В. Підмогильний);
Легка бджола за взятком полетить .. Бруньки липучі лопнуть на каштанах (М. Рильський);
Дівчина по коліна провалилася в трясовину .. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями (О. Донченко);
* Образно. Голова болить, як не лусне, в ній мляво, як мокрі мухи, лазять розірвані й липучі думки (Дніпрова Чайка);
– У нас народ липучий до доброго діла (М. Чабанівський);
– Ви такі ввічливі, аж липучі, – з серцем промовила Люба (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- липучий — липу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- липучий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
- липучий — -а, -е. Те саме, що липкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- липучий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- липучий — ЛИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що липки́й. Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями (Донч., III, 1956, 76); Легка бджола за взятком полетить.. Бруньки липучі лопнуть на каштанах (Рильський, Троянди.. Словник української мови в 11 томах