липучий

ЛИПУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що липки́й.

Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів і липучого сміття, серед густої маси спітнілих людей (В. Підмогильний);

Легка бджола за взятком полетить .. Бруньки липучі лопнуть на каштанах (М. Рильський);

Дівчина по коліна провалилася в трясовину .. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями (О. Донченко);

* Образно. Голова болить, як не лусне, в ній мляво, як мокрі мухи, лазять розірвані й липучі думки (Дніпрова Чайка);

– У нас народ липучий до доброго діла (М. Чабанівський);

– Ви такі ввічливі, аж липучі, – з серцем промовила Люба (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липучий — липу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. липучий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
  3. липучий — -а, -е. Те саме, що липкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. липучий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. липучий — ЛИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що липки́й. Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями (Донч., III, 1956, 76); Легка бджола за взятком полетить.. Бруньки липучі лопнуть на каштанах (Рильський, Троянди.. Словник української мови в 11 томах