лисеня

ЛИСЕНЯ́, я́ти, с.

Маля лисиці.

Обов'язково побачите або білолобу лиску з лисенятами, або виводки чирят, крижнів, широконосок... (Остап Вишня);

Десь міряє час поміж папороті, а на його циферблат заглядається мале цікаве лисеня (Є. Гуцало);

В тритижневому віці лисенята починають пити молоко, пробують їсти м'ясний фарш (з наук.-попул. літ.);

П'ять-шість, а подекуди й більше сліпих лисенят приводить руда в березні–квітні (із журн.);

* У порівн. – А коли ж ви нас одвідаєте? – питає панночка, сюди-туди обертаючись та в вічі їм [гостям] заглядаючи, немов як лисеня (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисеня — лисеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лисеня — -яти, с. Маля лисиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лисеня — ЛИСЕНЯ́ (маля лисиці), ЛИСИЧА́. У тритижневому віці лисенята починають пити молоко (з журналу); Приніс мені батько з поля двох сліпих лисичат (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  4. лисеня — Лисеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лисеня — ЛИСЕНЯ́, я́ти, с. Маля лисиці. В тритижневому віці лисенята починають пити молоко, пробують їсти м’ясний фарш (Наука.., 5, 1958, 28); Лисиця дітей доглядала як слід. Лисиця дітей виряджала у світ. Її лисенята Поштиві були (Перв., Райдуга.. Словник української мови в 11 томах