листовно

ЛИСТО́ВНО.

Присл. до листо́вний.

Від часу до часу доносила йому Оксана листовно, як його “одинокий товариш” проживає, але тепер замовкла (О. Кобилянська);

Андрій Шептицький листовно повідомляв ужгородський капітул, що через тяжку хворобу не може прибути на похорон, але молиться за покійного і виряджає до Ужгорода делегацію священиків на чолі з своїм заступником отцем Сліпим (С. Скляренко);

– При нагоді ці розпорядження можна зробити листовно під час найближчої поїздки пана бургомістра (Ю. Винничук).