лисун
ЛИСУ́Н¹, а́, ч., розм.
Те саме, що лиса́нь.
Махнув пухлою рукою, як полководець до битви; випасений лисун; мішечки під безколірними очима – обтяжують вид, як і розкішні жовті вуса (В. Барка);
Він побачив .. драглистого лисуна, великого й важкого, з відвислою щелепою (Валерій Шевчук).
ЛИСУ́Н², а́, ч.
Те саме, що Гренла́ндський тюле́нь (див. тюле́нь).
Дорослі екземпляри гренландського тюленя (лисуни) досягають майже 2 метрів (з наук.-попул. літ.);
Лисуни все літо полюють на рибу, кальмарів і рачків далеко на півночі Атлантичного й Північного Льодовитого океанів, на сході запливають до Карського моря (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лисун — лису́н 1 іменник чоловічого роду, істота лисий чоловік розм. лису́н 2 іменник чоловічого роду, істота тюлень Орфографічний словник української мови
- лисун — Лисак, боса голова, як ім. лисий. Словник синонімів Караванського
- лисун — I -а, ч., розм. Людина з лисиною. II -а, ч., зоол. Один із видів тюленів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лисун — ЛИ́СИЙ ім. (людина з лисиною або без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ, ЛИСА́НЬ рідше, ЛИСА́К рідше, ЛИСУ́Н розм. (людина з лисиною). Лисий лисого здалека бачить (прислів'я); Як вкрив сніг землю, тоді вдарили морози, та й цупкі ж були!... Словник синонімів української мови
- лисун — ЛИСУ́Н¹, а́, ч., розм. Людина з лисиною. Проти Арсена сидів згаданий вище лисун в окулярах (Дмит., Розлука, 1957, 80). ЛИСУ́Н², а́, ч., зоол. Те саме, що Гренла́ндський тюле́нь ( див. тюле́нь). Дорослі екземпляри [гренландського тюленя] (лисуни) досягають майже 2 метрів (Наука.., 2, 1958, 18). Словник української мови в 11 томах
- лисун — Лису́н, -на́ м. Плѣшивецъ. Желех. Словник української мови Грінченка