литкастий
ЛИТКА́СТИЙ, а, е, розм.
З великими, товстими литками.
У тебе нема якоїсь литкастої та кульшастої підтіпанки, що поцінно бере за любощі? (М. Стельмах);
Хлопчаки, які ловили коло пірсів ледачих бичків, після сидіння цілий день на сонці ставали мовби в'ялені, портові жінки – литкасті й крикливі – пересувалися ліниво і ледь ворушили пойнятими смагою губами (П. Загребельний);
Марта – жінка статурна, повна, литкаста, з тугими круглими стегнами, невеликими губками й бистрими очицями (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- литкастий — литка́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- литкастий — -а, -е, розм. З великими, товстими литками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- литкастий — ЛИТКА́СТИЙ, а, е, розм. З великими, товстими литками. Вона.. зацікавлено розмовляла з якоюсь тутешньою дівчиною, литкастою, повногрудою (Гончар, Тронка, 1963, 193); Стікає.. прозора вода на товсті, литкасті, червоні від води, босі ноги [Лукерки] (Тют., Вир, 1964, 127). Словник української мови в 11 томах