лобіювання

ЛОБІЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. лобіюва́ти.

Випадкові винагороди олігархів за лобіювання їх інтересів були принизливо мізерними копійками (Г. Тарасюк);

Лобіювання здійснюють спеціальні структури – рухи, ліги, асоціації, союзи, діяльність яких оцінюється та контролюється громадськістю (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me