ловкенький
ЛОВКЕ́НЬКИЙ, а, е.
Зменш.-пестл. до ло́вкий.
– А вона, справді, ловкенька: говорить, як у дзвоник кує! (С. Васильченко);
Захоплено дивимось на свою чудодійницю, на її дивовижно вмілі, рухливі, такі ловкенькі пальці (О. Гончар);
– Ось вам [дівчата] по качечці! – .. Гляньте, які ловкенькі! (М. Вінграновський);
Цей ловкенький одномісний човник, що не тонув, хоч як перекидався, викликав заздрість у всіх наших хлопців (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ловкенький — ловке́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- ловкенький — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- ловкенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до ловкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ловкенький — ЛОВКЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ло́вкий. — А вона, справді, ловкенька: говорить, як у дзвоник кує! (Вас., І, 1959, 153); — Там у крамниці є такі ловкенькі цукерки.. Такі смачні, неначе солодкий, солодкий лід (Коп., Подарунок, 1956, 40). Словник української мови в 11 томах
- ловкенький — Ло́вкий, -а, -е Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Зміев. у. Ловка квіточка. Зміев. у. Ловкий борщ. Сосниц. у. ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі. Г. Барв. 244. Словник української мови Грінченка