логопат

ЛОГОПА́Т, а, ч.

Людина, що хворіє на логопатію.

У Харкові, уперше в Україні, відкрито спеціальний дитячий садок для логопатів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. логопат — логопа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. логопат — -а, ч. Людина, що хворіє на логопатію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. логопат — ЛОГОПА́Т, а, ч. Людина, що хворіє на логопатію. Словник української мови в 11 томах