1. Словник української мови у 20 томах

логічний

ЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до логіки (у 1 знач.).

Я працював у відділі видатного вченого, де конструювалися найновіші моделі логічних машин (О. Бердник);

Ідея логічної машини, висунута середньовічними схоластами, була не логічним наслідком накопиченої на той час суми знань, а геніальним здогадом (з наук. літ.);

// Заснований на законах логіки.

Лічильно-обчислювальна машина, крім математичних, виконує ряд логічних операцій (з наук. літ.);

На думку науковців, усі природні процеси можуть бути використані для програмування – тобто побудови системи логічних операцій для розв'язання певних задач (із журн.).

2. У якому є внутрішня закономірність; розумний, послідовний.

Краса ції повісті не так в її ідеях, як в глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки (Леся Українка);

Йому [Адамові] здалося, що він втрачає чіткість логічного мислення і тільки-но віднайдену, але ще не відкриту до кінця Єву (О. Чорногуз);

Спочатку треба було все обміркувати, проаналізувати. А з логічним мисленням у мене все було гаразд (І. Роздобудько);

// Який відзначається стрункістю внутрішньої будови.

Фрази були логічні й справедливі, проте мені аж ніяк не сподобався тон, що ним вони були скавані (І. Росоховатський);

Логічне висловлення – це певне твердження, яке може бути доведене або спростоване (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. логічний — логі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. логічний — Розумний, резонний, послідовний, розсудливий, злагоджений; (- фразу) стрункий, переконливий. Словник синонімів Караванського
  3. логічний — [лоуг’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. логічний — -а, -е. 1》 Стос. до логіки (у 1 знач.). Логічна символіка — сукупність знаків, якими позначають логічні операції, структуру форм мислення тощо. Логічний атомізм — ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. логічний — логі́чний (грец. λογικός) 1. Той, що стосується логіки, заснований на законах логіки. 2. Необхідний, закономірний. 3. Л. атомізм – ідеалістичне вчення про тотожність структури мови і структури дійсності. 4. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. логічний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  7. логічний — Логі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. логічний — ЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до логіки (у 1 знач.). Логічні електронні машини є лише моделлю людського мозку (Наука.., 9, 1959, 20); Логічні категорії; // Заснований на законах логіки. Словник української мови в 11 томах
  9. логічний — рос. логический 1. Той, що стосується логіки, заснований на законах логіки. 2. Необхідний, закономірний. Eкономічна енциклопедія