1. Словник української мови у 20 томах

локалізація

ЛОКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Місце, де що-небудь перебуває або відбувається.

Ще в інститутській лабораторії Люка розробляла засоби локалізації впливу ультракоротких хвиль на окремих ділянках живого організму (В. Владко);

Рентген-телескопи і гравідатчики визначили локалізацію другої компоненти сонячної пари – Чорної Діри (О. Бердник);

Ще один вид змін у семантичній структурі слова – це його локалізація у певній сфері побуту (В. Русанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локалізація — локаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. локалізація — [локал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. локалізація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. локалізувати і локалізуватися. 2》 Встановлення місцезнаходження шуканого об'єкта. 3》 спец. Переклад програми на мову якого-небудь регіона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. локалізація — локаліза́ція (франц. localisation) обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. локалізація — ЛОКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. локалізува́ти і локалізува́тися. Мікроби.. уражають переважно певні органи або тканини, тобто мають певну локалізацію (Підручник дезинф., 1953, 35); Письменник [П. Панч] виявляє нахил до локалізації подій.. Словник української мови в 11 томах
  6. локалізація — рос. локализация обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами. Eкономічна енциклопедія