ломбард
ЛОМБА́РД, у, ч.
Кредитна установа, що надає грошові позички за певний відсоток під заставу рухомого й нерухомого майна.
Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний);
Срібні ложки також були віддані в заставу до ломбарду (О. Іваненко);
Тепер ваш костюм ні носити, ні пропити, ні продати, ні програти, ні заставити в ломбарді (В. Нестайко);
Респондент уже кимось поінформований про те, що нині у стінах “Корнер делля Регіна” міститься ломбард (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ломбард — ломба́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ломбард — -у, ч. Кредитна установа, що надає грошові позики за певний процент під заставу рухомого, а раніше й нерухомого майна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ломбард — Заставня Словник чужослів Павло Штепа
- ломбард — ломба́рд вул. в'язниця (м, ср)|| = буцигарня Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ломбард — ломба́рд кредитна установа, що надає населенню позички за певний процент під заставу цінних речей; приймає також (за плату) на зберігання деякі предмети домашнього вжитку. Від назви італійської провінції Ломбардія, де вони вперше були створені. Словник іншомовних слів Мельничука
- ломбард — ЛОМБА́РД, у, ч. Кредитна установа, що надає грошові позички за певний процент під заставу рухомого, а раніше й нерухомого майна. Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Мирний, IV, 1955, 204). Словник української мови в 11 томах
- ломбард — рос. ломбард кредитна установа, що видає позики для особистих цілей під заставу рухомого майна, цінних речей, коштовностей, виробів мистецтва. У разі несвоєчасного повернення заборгованих сум і процентів за позику позикодавець (ломбард) має право розпорядитись закладеним майном на свій розсуд. Eкономічна енциклопедія