лопонути

ЛОПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., фам., рідко.

Утекти.

Лопане він од мене (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопонути — лопону́ти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. лопонути — див. тікати Словник синонімів Вусика
  3. лопонути — -ну, -неш, док., однокр., фам. Втекти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лопонути — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (бігом або швидкою ходою віддалитися, уникаючи якоїсь небезпеки, переслідування і т. ін.; поспішно виїхати на чомусь звідки-небудь з тією ж метою), ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ НАВТІКАЧА (НАВТІ́КИ) (НАВТЬО́КИ) розм., НАКИВА́ТИ перев. із сл. Словник синонімів української мови
  5. лопонути — ЛОПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., фам. Втекти. Лопане він од мене (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. лопонути — Лопону́ти, -ну, -не́ш гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене. Рудч. Ск. І. 63. Словник української мови Грінченка