лопуховий
ЛОПУХО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до лопу́х 1.
Малий Мирон .. любить .. квітчатися прилипчастими лопуховими ґудзиками, яких так і насиляє на себе від ніг до голови (І. Франко);
Надбігши нарешті до воза, вона схопилась за полудрабок і поклала на сіно коло матері загорнутий у лопухове листя великий вальок жовтавого масла (Б. Антоненко-Давидович);
Мили голови настояними травами. Iлько добре вирiзняв, що туди намiшали i любистка, i м'яти, i василькiв, i лопухового корiння i шавлiї (Ю. Логвин);
* У порівн. Мацюня забирався на сідло, схоже на величезний лопуховий лист, міцніше підв'язував ремінець картуза (А. Михайленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лопуховий — лопухо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- лопуховий — -а, -е. Прикм. до лопух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лопуховий — Лопухо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лопуховий — ЛОПУХО́ВИЙ, а, е. Прикм. до лопу́х. Малий Мирон.. любить.. квітчатися прилипчастими лопуховими гудзиками, яких так і насиляє на себе від ніг до голови (Фр., І, 1955, 232); Піонери вже встигли роздягтися і сиділи в трусах, з лопуховим листям на голові від сонця (Донч., VI, 1957, 62). Словник української мови в 11 томах
- лопуховий — Лопуховий, -а, -е Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий. Чуб. V. 668. Словник української мови Грінченка