1. Словник української мови у 20 томах

лопушшя

ЛОПУ́ШШЯ, я, с., діал.

Збірн. до лопу́х 1.

Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув мов забитий (І. Франко);

Коні стояли над купою мерви, лопушшя (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопушшя — лопу́шшя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лопушшя — -я, с., діал. Збірн. до лопух 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопушшя — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М. Словник синонімів української мови
  4. лопушшя — ЛОПУ́ШШЯ, я, с., діал. Збірн. до лопу́х 1. Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув мов забитий (Фр., VIII, 1952, 334). Словник української мови в 11 томах
  5. лопушшя — Лопу́шшя, -шя с. соб. отъ лопух. Желех. Словник української мови Грінченка