лоцманувати
ЛОЦМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути лоцманом, виконувати обов'язки лоцмана.
Чоловік мій теж був корінний дніпряк, лоцманував з товаришами (О. Гончар);
Роман лоцманував, відпихаючись довгою жердиною (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лоцманувати — лоцманува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лоцманувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути лоцманом, виконувати обов'язки лоцмана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лоцманувати — Лоцманува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лоцманувати — ЛОЦМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути лоцманом, виконувати обов’язки лоцмана. Чоловік мій теж був корінний дніпряк, лоцманував з товаришами (Гончар, Новели, 1954, 81); Роман лоцманував, відпихаючись довгою жердиною (Ле, Клен. лист, 1960, 223). Словник української мови в 11 томах