лошак

ЛОША́К, а́, ч.

Молодий кінь.

[Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий та щоб не порвав іще (С. Васильченко);

Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком (О. Довженко);

Шістнадцятирічні парубки, гарцювали на молодих лошаках навколо табуна коней, що вилискували на сонці шовком тугих крупів (М. Циба);

Повернули поки що тільки коня замість лошака, та й то Оверко забрав його силою у покійного воєнкома [військкома] (В. Шкляр);

* У порівн. Поліцаї прямо тобі іржуть, як лошаки (М. Стельмах);

Джигіти борюкалися, ганяли, мов лошаки, реготали, аж поки зовсім не вибилися з сил (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лошак — лоша́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лошак — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. лошак — -а, ч. Молодий кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лошак — лоша́к: ◊ скида́ти лошаки́ → скидати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лошак — Помісь коня і ослиці; безплідний. Універсальний словник-енциклопедія
  6. лошак — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
  7. лошак — Лоша́к, -ка; -шаки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лошак — ЛОША́К, а́, ч. Молодий кінь. [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий та щоб не порвав іще (Вас., III, 1960, 103); Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком (Довж., Зач. Десна, 1957, 469); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  9. лошак — Лоша́к, -ка́ м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Вас. 197. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ном. № 788. ум. лошачо́к. Словник української мови Грінченка