лудоман

ЛУДОМА́Н

, а, ч., мед., рідко. Те саме, що ігрома́н.

Професійні, сімейні, соціальні й матеріальні цінності перестають бути значущими для лудомана й замінюються прагненням до виграшу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me