лудоман
ЛУДОМА́Н
, а, ч., мед., рідко. Те саме, що ігрома́н.
Професійні, сімейні, соціальні й матеріальні цінності перестають бути значущими для лудомана й замінюються прагненням до виграшу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me