1. Словник української мови у 20 томах

лукавість

ЛУКА́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до лука́вий 1–3.

– Ненавиджу я все, що звесь [зветься] лукавість, І кривда, й лад нелюдський та підкупний (І. Франко);

Жарота без жалю тобі пекла Відкрите без лукавості коліно (М. Рильський);

– Лукавіших од нас, еллінів, світ не знав, але та лукавість була наслідком нашої слабості (І. Білик);

Фортаррігова лукавість перешкодила Анджульєрі здійснити свій добрий намір (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лукавість — лука́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лукавість — -вості, ж. Абстр. ім. до лукавий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лукавість — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)... Словник синонімів української мови
  4. лукавість — ЛУКА́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до лука́вий 1 — 3. Художник.. надав його обличчю відкрито веселого, доброго, зовсім гуманного виразу, а очам — беззлобної мудрої лукавості Кола Брюньйона (Гончар, III, 1959, 230)... Словник української мови в 11 томах