лункість
ЛУ́НКІСТЬ, кості, ж.
Абстр. ім. до лунки́й.
Після цього навіть поранені гунули жарким натовпом уперед. Заглиблювались в похмуру тунельну лункість, бачили нависаючі вапнякові сталактити над головами, чули плющання вод, що фільтрувалися крізь бетон (О. Гончар);
Каністра була повна бензину, тому звук від удару вийшов ніби вкорочений, позбавлений розгонистості й лункості (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me