луцький

ЛУ́ЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до Луцька і лучан.

Луцькі братчики заявили перед королем протест против [проти] соборного трактовання [трактування] справи без участи [участі] патріархів, і з собору нічого не вийшло (М. Грушевський);

[Іван Виговський] закінчив Києво-Могилянську колегію, служив юристом при гродському суді в Луцьку, потім намісником луцького староства, був членом Київського православного братства (О. Апанович);

– Повідомляю сим, – Балабан ще раз перечитував Потієве послання, – що я і луцький владика Кирило Терлецький, порозумівшись з митрополитом Михайлом Рогозою, помислили вчинити богоугодне діло – звільнитися від пут патріархів (Р. Іваничук);

“Що се ви, пане-брате, нас геть відцуралися?” – переймала [Ганна] в церкві розмовою, нарікала на нуди та мамулувате луцьке панство (О. Забужко).