лушпайка
ЛУШПА́ЙКА, и, ж.
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін.
Вода важка, в маслянистих плямах, засмічена лушпайками (О. Гончар);
Хай живіт порожній, хай того хліба тиждень не бачило, хай на лушпайках сидить – зате світ бачить, горобців чує! (Є. Гуцало);
Маруся швиденько зварила бульбу в лушпайках, і ми сподобилися на добру вечерю (В. Шкляр);
Довкола ями розкладені оселедцеві голови, риб'ячі кості .. картопляні лушпайки і ще щось таке, що важко навіть назвати (Г. Пагутяк).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., легко відокремлюване від зернятка; лузга.
Тут у хаті валялися всякi об'їдки, кiсточки, крихти хлiба i лушпайки з насiння (Панас Мирний);
Літній вітер ганяв по центральних скверах та вулицях хмари лушпайок од насіння (Д. Бузько);
Собака сповзає на цементну долівку і починає відповзати в бік проходу, давлячи своїми змученими грудьми соняшникову лушпайку, недопалки і лотерейні квитки (С. Жадан);
* Образно. Вино вивільняло моє “Я” з лушпайок умовностей, розправляло за спиною невидимі крила (Ю. Винничук).
3. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду і т. ін.) (див. шкаралу́па 1).
Горіхова лушпайка (Сл. Б. Грінченка);
Пропливу! Проживу! – скрізь де хоч, в сірниковій коробці (у лушпайці горіха, як Гамлет) (О. Забужко);
* У порівн. Я тільки взнаю буддійську нірвану, куди ми пірнемо з нашим коханням і повік кохатимемось .. і все вдвох та вдвох, як два горішки в одній лушпайці (І. Нечуй-Левицький).
4. перен., знев., розм. Жінка, дівчина (звичайно невибаглива, легкодоступна).
На Хрещатику в кав'ярні Михайла поплескав по плечі Конопляний в джинсовому костюмі, в білих кросовках, каже, пристав до одної лушпайки з готелю (Є. Пашковський).
Значення в інших словниках
- лушпайка — лушпа́йка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лушпа́йки Орфографічний словник української мови
- лушпайка — Лушпина, лушпанина; (яйця) шкаралуща, шкаралупа; пор. ЛУШПА. Словник синонімів Караванського
- лушпайка — I каралуща, лузга, лупесиння, луска, луспа, луспина, лушина, лушпа, лушпак, лушпалини, лушпелина, лушпина, лушпиння, лущина, лущиця, шкаляруща, шкаралупа, шкаралуща, шкаралюпа, шкарупа, шкиралупа, шкиралупина, шкиралуща, шкиралущина, шкиралюща, шкорба... Словник синонімів Вусика
- лушпайка — [лушпайка] -йкие, д. і м. -йц'і, мн. -айкие/-айки, -айок дв'і лушпайкие Орфоепічний словник української мови
- лушпайка — -и, ж. 1》 Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. 2》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лушпайка — И, ж. Поверхова, нецікава дівчина. До кого ти ревнуєш? Мала, дурна — лушпайка, одне слово. Словник сучасного українського сленгу
- лушпайка — (-и) ж. 1. крим., несхвальн. Нечепурна, неохайна жінка <...> пристав до одної лушпайки з готелю, хата однокімнатна, годує остограмлює, чого ще тра? шалашовка, звичайно, трипером нагородила <...> (Є. Пашковський, Безодня) * Образно <... Словник жарґонної лексики української мови
- лушпайка — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Словник синонімів української мови
- лушпайка — ЛУШПА́ЙКА, и, ж. 1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб... Словник української мови в 11 томах
- лушпайка — Лушпайка, -ки ж. Тоже, что и лушпа, но только съ одного плода. Понакидали лушпайок з кавуна. Херс. у. скарбова лушпайка. Презрительное названіе чиновника?... Словник української мови Грінченка