1. Словник української мови у 20 томах

льодяник

ЛЬОДЯНИ́К, а́, ч.

Прозора тверда цукерка.

Мурашко вже зовсім заспокоївся і кинув до рота черговий льодяник (А. Кокотюха);

То був зелений півник-льодяник на довгій паличці, з розкішним гребенем і видовженим, добре закрученим догори хвостом (М. Матіос);

Я робив так у дитинствi. Можна вiдламати вiд ринви бурульку й уявити, що це – льодяник (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льодяник — льодяни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. льодяник — -а, ч. Прозора тверда цукерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. льодяник — ЛЬОДЯНИ́К, а́, ч. Прозора тверда цукерка. Словник української мови в 11 томах