льокаль

ЛЬОКА́ЛЬ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льокаль — Льока́ль. 1. Приміщення. Рано відбувались в ріжних льокалях передміских зібраня (Б., 1895, 27, 2); Заки виборець піде з карткою до виборчого льокалю, переконтролювати у кождого, чи картка виповнена на нашого народного кандидата (Б. Українська літературна мова на Буковині
  2. льокаль — Домівка, див. приміщення Словник чужослів Павло Штепа
  3. льокаль — льо́каль → локаль Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. льокаль — Льока́ль, -лю; -ка́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)