льоховий

ЛЬОХОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до льох.

Ними [східцями] й спускаються .. в льохову яму, що може бути в глибині ґрунту на значній відстані від дверей погрібника (В. Чемерис);

Цеглина несподівано провалилася в середину льохової стіни (А. Кокотюха);

// Такий, як у льоху.

Від малясника, запитого водою, так знудило, що відчув падучу кволість і холодний, з льоховою вогкістю, біль в шлунку (В. Барка);

Старий гній на тому місці, де стояла колись корова, видихався і пах сирою льоховою землею (Григір Тютюнник).