любителька
ЛЮБИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до люби́тель.
Сусіди Голубовича в Лавінії впізнавали відому в окрузі чепуруху і любительку романів Марію Томару (Б. Левін);
Тут вже не витримала критики і перша любителька випить-погулять завклубша на півставки Любаша Василівна (Г. Тарасюк);
В очах знайомих я мусила потвердити свою, й без того поширену, репутацію несамовитої ризикантки, любительки пригод і гострих відчуттів (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- любителька — люби́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- любителька — -и. Жін. до любитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- любителька — ЛЮБИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до люби́тель. Словник української мови в 11 томах