любителька

ЛЮБИ́ТЕЛЬКА, и, ж.

Жін. до люби́тель.

Сусіди Голубовича в Лавінії впізнавали відому в окрузі чепуруху і любительку романів Марію Томару (Б. Левін);

Тут вже не витримала критики і перша любителька випить-погулять завклубша на півставки Любаша Василівна (Г. Тарасюк);

В очах знайомих я мусила потвердити свою, й без того поширену, репутацію несамовитої ризикантки, любительки пригод і гострих відчуттів (О. Забужко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любителька — люби́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. любителька — -и. Жін. до любитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любителька — ЛЮБИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до люби́тель. Словник української мови в 11 томах