людиновбивчий

ЛЮДИНОВБИ́ВЧИЙ, а, е, книжн.

Стос. до людиновбивства.

Справжній літературний хист притаманний творам В. Кребс, Д. Завроцького, Р. Рильського – вони намагаються передати психологічні переживання учасників подій, а особливо ті драматичні почуття, що заважають їм бути безсторонніми у відтворенні страшних людиновбивчих картин (з наук. літ.);

Генріх Белль так само, як і Ремарк, як Хемінгуей, також пройшов війну, він бачив її на власні очі і знав, як працює людиновбивча машина (з навч. літ.);

Голова Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих Орест Дичковський, виступаючи, нагадав присутнім, що “українці мають вимагати офіційного засудження комунізму як людиновбивчого режиму, що забрав життя мільйонів безневинних, жінок і дітей” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людиновбивчий — людиновби́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. людиновбивчий — -а, -е, книжн. Стос. до людиновбивства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людиновбивчий — ЛЮДИНОВБИ́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людиновбивства. Ми, комуністи, вважаємо своїм обов’язком застерегти всіх людей у світі, що небезпека страхітливої, людиновбивчої війни ще не минула (Маніф. миру, 1957, 28). Словник української мови в 11 томах