людинолюбний
ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн.
Сповнений любові до людини.
– Господи Боже наш, – покірно і щиро читала я за ним вечірню молитву, – ..Ти, як милостивий і людинолюбний, прости мені (В. Шкляр);
Вірую в Тебе, Боже, на Тебе уповаю, Тебе люблю над усе, люблю всією душею, всім серцем моїм, усіма силами. Люблю Тебе, тому що Ти нескінченно благий і людинолюбний (з рел.-церк. літ.);
// Стос. до людинолюбства.
Його [Жан-Жака Руссо] людинолюбна філософія мусить стати теорією революції (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- людинолюбний — людинолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- людинолюбний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- людинолюбний — -а, -е, книжн. Сповнений любові до людини. || Стос. до людинолюбства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- людинолюбний — ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Словник синонімів української мови
- людинолюбний — ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Сповнений любові до людини. Шевченко сіяв правду. Сіяв щедро все, що було в його великому людинолюбному серці (Рад. Укр., 9.ІІІ 1964, 2); // Стос. до людинолюбства. Словник української мови в 11 томах