1. Словник української мови у 20 томах

людиноненависник

ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИК, а, ч., книжн.

Той, хто ненавидить людей; мізантроп.

Те, що радує гуманіста, – дратує людиноненависника (М. Дашкієв);

Люди мого приходу, подаючи в духовному правлінні про мене свідчення, одноголосно виставили мене як невиносного вампіра, людиноненависника (Валерій Шевчук);

Людиноненависник, зрозуміло, підбиває на владу чернь, зверхність і здирство його погубить (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людиноненависник — людиноненави́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. людиноненависник — -а, ч., книжн. Той, хто ненавидить людей; мізантроп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людиноненависник — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИК книжн. (той, хто ненавидить людей, цурається їх), МІЗАНТРО́П книжн. Важко було знайти більшого людиноненависника, ніж він (Л. Дмитерко); Він думав зустріти тут мізантропа, а насправді побачив інше... (Л. Смілянський). — Пор. 1. відлю́дник. Словник синонімів української мови
  4. людиноненависник — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИК, а, ч., книжн. Той, хто ненавидить людей; мізантроп. Пустка навколо, тільки кружляє гайвороння над руїнами… І все це накоїли.. тупі, злостиві людиноненависники (Хижняк, Тамара, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах