люксовий
ЛЮ́КСОВИЙ, а, е, розм.
1. Найкращий, найвищого ґатунку, розряду.
Тільки переночував у люксовому готелі в Кракові, як на другий день війна (М. Малиновська);
Якийсь обірванець хвалиться, що мав цілий місяць люксовий заробіток – дурний пан платив лиш за те, що рвав на лузі квіти й клав на підвіконня його кобіти (В. Лис).
2. Стос. до люкса².
Поруч у люксовому одномісному номері мешкала керівничка (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me