люмпенський

ЛЮ́МПЕНСЬКИЙ, а, е, фам.

Стос. до люмпена.

Наш патріотизм завше був голодний, агресивний, збудований на тотальних злиднях соціалістичної уравніловкі [зрівнялівки], вигодуваний люмпенською дворушністю (Г. Тарасюк);

Другий — це Львів пролетарський, можливо, навіть люмпенський, себто всі його жахливо освітлені й непролазні осінньо-весняні передмістя з усіма можливими гуральнями, гарбарнями, олійнями та броварнями, з повсюдними брудними базарчиками й вагончиками (Ю. Андрухович);

Хоч революція і звалась робітничою, пролетарською, все ж основною силою, що здійснювала її, була не робітнича, а плебейська маса: матроси, солдатня, міський люмпенський та напівлюмпенський елемент (з публіц. літ.);

// перен. Примітивний, збіднений.

Фактично мало місце не що інше, як продовження насаджування стереотипів люмпенського мислення, заснованих на міфах про колегіальність (котрої, до речі, насправді ніколи не існувало за радянської влади) як найвищу форму волевиявлення громадян (з газ.).