люстрин

ЛЮСТРИ́Н, у, ч., рідко ЛЮСТРИ́НА, и, ж., заст.

Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем.

Привезли кармазину, люстрину, позументів; ото зараз пошили нам запорозькі жупани (О. Стороженко);

[Гапка:] А одежі в неї без ліку, без зносу, та все яка одежа!.. шуба котикова, синьою люстриною вкрита... (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстрин — люстри́н іменник чоловічого роду тканина рідко Орфографічний словник української мови
  2. люстрин — -у, ч., рідко люстрина, -и, ж., заст. Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люстрин — люстри́н (франц. lustrine) тонка вовняна або напіввовняна глянсувата тканина. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. люстрин — Люстри́н, -ну, -нові (ч. р.) і люстри́на, -ни (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. люстрин — ЛЮСТРИ́Н, у, ч., рідко ЛЮСТРИ́НА, и, ж., заст. Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем. Привезли кармазину, люстрину, позументів; ото зараз пошили нам запорозькі жупани (Стор. Словник української мови в 11 томах