лякливий
ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який легко лякається, усього боїться.
Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, .. тихо схилився до пана Рогмунда (З. Тулуб);
// Який виражає страх, боязнь.
Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг... (В. Сосюра);
Підкрався Чортик, віхтик хвоста полоскотав лякливого за вухом (Л. Костенко);
// Сповнений переляку, страху, побоювання.
Йому стало жалко Василини, – таким благальним й лякливим був її погляд (М. Руденко);
// у знач. ім. лякли́вий, вого, ч. Той, хто легко лякається, усього боїться.
Сова. А я за це й крилом кивнуть не хочу, – Лякливих краще криком заморочу (з казки).
2. Якого легко сполохати; полохливий.
Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (приказка);
Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- лякливий — лякли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- лякливий — Боязкий, полохливий, д. страшкий; (кінь) харапудливий. Словник синонімів Караванського
- лякливий — див. боязкий Словник синонімів Вусика
- лякливий — -а, -е. Який легко лякається, усього боїться. || Який виражає страх, боязнь. || Сповнений переляку, страху, побоювання. || у знач. ім. лякливий, -вого, ч. Той, якого легко сполохати; полохливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лякливий — не (з) полохли́вого (лякли́вого, боязко́го і т. ін.) деся́тка (ро́ду). Хоробрий, сміливий, небоязкий. — Хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (А. Фразеологічний словник української мови
- лякливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- лякливий — Лякли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лякливий — ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко лякається, усього боїться. Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, ..тихо схилився до пана Рогмунда (Тулуб, Людолови, І, 1957,18); // Який виражає страх, боязнь. Словник української мови в 11 томах
- лякливий — Лякливий, -а, -е Пугливый. Словник української мови Грінченка