1. Словник української мови у 20 томах

ліана

ЛІА́НА, и, ж.

Витка кущова або деревна рослина, поширена перев. у тропічних і субтропічних лісах.

Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають [на Капрі] стіни (М. Коцюбинський);

Скрізь, куди оком не кинь, – велетенські стовбури дерев, оброслі мохом, обплетені ліанами (А. Дімаров);

* У порівн. Синій цвіт залізняку, папороть, квасець, заячий холодок, густа, мов ліанами перевита, плавнева зелень і навіть кабель, що вужем тягнеться в траві від пересувних електростанцій, – усе аж плющить в цей час від роси (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ліана — Ліа́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліана — -и, ж. Витка кущова або деревна рослина, поширена перев. в тропічних і субтропічних лісах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Ліана — запозичене: нім. Liana, Liane; скороч. варіант Liliana, Juliane; можливо, від назви рослини — ліана. Ліанка, Ліна, Лина, Линя; Аня. Власні імена людей. Словник-довідник
  4. ліана — ЛІА́НА, и, ж. Витка кущова або деревна рослина, поширена переважно в тропічних і субтропічних лісах. Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають [на Капрі] стіни (Коцюб., III, 1956, 333); Лимонник — це ліана, яка досягає 15-метрової довжини. Словник української мови в 11 томах