ліберальний

ЛІБЕРА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до лібера́л 1 і лібералі́зм 1.

Ліберальна партія Великої Британії в ХІХ ст. репрезентувала інтереси комерції та промисловості (з навч. літ.);

// Пройнятий лібералізмом.

Велику перепону в імперії для себе московська партія бачить в ліберальній літературі, в європейських гуманних ідеях (І. Нечуй-Левицький);

Був це один із значніших львівських банкірів, чоловік освічений, знаний з ліберальних поглядів (І. Франко);

Пнувся показати себе [князь], далебі перед місцевим обивателем, людиною ліберальних поглядів, милостиво дозволяв розвиток промислів у генерал-губернаторстві, а також і освіти, звичайно, у певних рамках (Б. Левін).

2. заст. Який дотримується вільнодумних поглядів; вільнодумний.

Що нам закони? Наш суд ліберальний, В світі нікому не є підначальний! (Я. Щоголів);

Щодо приймання незнайомих, але відомих людей взагалі, то ми, українки, в сьому досить ліберальні (Леся Українка);

// Пройнятий вільнодумством.

Це син сільських учителів, відомих у повіті піонерів кооперації, з досить ліберальними поглядами, через що вони перебували під негласним наглядом поліції (Б. Антоненко-Давидович).

3. перен., розм. Який виявляє надмірну терпимість, потурання (звичайно шкідливе) кому-, чому-небудь.

Міжнародний ринок капіталу, враховуючи загальну боротьбу з “відмиванням брудних” коштів, фінансовими шахрайствами, іншими видами “білокомірцевої” злочинності, продовжує залишатися ліберальним стосовно його вільної міграції (з наук.-попул. літ.).

4. Який сповідує ідеї правових свобод, вільного підприємництва та зменшення державного втручання в різні сфери економіки й суспільного життя.

Нинішній ліберальний уряд України має дуже мало прихильників серед виборців (з газ.).