лібертинізм

ЛІБЕРТИНІ́ЗМ, у, ч.

1. У Франції у ХVІІ–ХVІІІ ст. – загальна назва філософії вільнодумства, що була ворожа церкві та християнським догматам і охоплювала різні течії (деїзм, пантеїзм, атеїзм та ін.).

Вальмон і Мертей сповідують лібертинізм, проте сповідують його по-різному (з наук. літ.).

2. Поблажливість; лібералізм (у 4 знач.).

Релігії повинні служити як практичні засоби, щоб толерантність не перетворилася в лібертинізм, а також ще вона повинна гальмувати надмірне розростання релігії (з наук. літ.);

Одні духівники не в міру суворі й ригористичні, а інші, навпаки, допускають надмірний лібертинізм (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лібертинізм — Інтелектуальний рух, який виник у Франції в XVII ст., скерований проти авторитету релігії, аскетичного ідеалу життя і традиційних звичаїв; послідовників л. називали лібертинами. Універсальний словник-енциклопедія