лібертинізм
ЛІБЕРТИНІ́ЗМ, у, ч.
1. У Франції у ХVІІ–ХVІІІ ст. – загальна назва філософії вільнодумства, що була ворожа церкві та християнським догматам і охоплювала різні течії (деїзм, пантеїзм, атеїзм та ін.).
Вальмон і Мертей сповідують лібертинізм, проте сповідують його по-різному (з наук. літ.).
2. Поблажливість; лібералізм (у 4 знач.).
Релігії повинні служити як практичні засоби, щоб толерантність не перетворилася в лібертинізм, а також ще вона повинна гальмувати надмірне розростання релігії (з наук. літ.);
Одні духівники не в міру суворі й ригористичні, а інші, навпаки, допускають надмірний лібертинізм (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лібертинізм — Інтелектуальний рух, який виник у Франції в XVII ст., скерований проти авторитету релігії, аскетичного ідеалу життя і традиційних звичаїв; послідовників л. називали лібертинами. Універсальний словник-енциклопедія