1. Словник української мови у 20 томах

лібретист

ЛІБРЕТИ́СТ, а, ч.

Автор лібрето.

Через багато століть ці несправедливі характеристики [Володимира Ярославича в літописах] по волі лібретиста В. Стасова, який повірив їм, перекочували в чудову оперу О.П. Бородіна “Князь Ігор” і, безперечно, негативно подіяли на дослідників “Слова” (В. Малик);

Досвідчений лібретист завжди враховує бар'єр між артикуляційною базою мовного і можливостями голосового апаратів (з наук.-попул. літ.);

Цезар Пуні написав масштабний балет “Есмеральда”, але, на відміну від роману Гюго, лібретист Перро соціальну тему перевів в особисту драму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лібретист — лібрети́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лібретист — -а, ч. Автор лібрето. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лібретист — (від іт. libretto) — автор лібрето. До найбільш відомих Л. належать Ж.Барб’є, В.Бєльський, А.Бойто, В.Вольський, Л.Галеві, В.Джакоза, Л.Ілліка, Р.Кальцабіджі, С.Каммарано, М.Карре, Ж.Кокто, А.Малишко, Л. да Понте, Ф.Піаве, Ф.Романі, М.Садовський... Словник-довідник музичних термінів
  4. лібретист — Лібрети́ст, -та; -ти́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)