ліви
ЛІ́ВИ, ів, мн. (одн. лів, а, ч., лі́вка, и, ж.).
Фіно-угорське плем'я, що в давнину жило на узбережжі Ризької затоки.
Мечоносці почали спустошувати територію Латвії й Естонії, яку називали тоді Лівонією (за ім'ям лівів – одного з найбільших прибалтійських племен) (з навч. літ.);
Тут, у долині річки Виханду, розташовувалися колись перші поселення естів і лівів (з газ.);
// Нечисленна етнічна група, що походить від давніх лівів; здебільшого живуть на узбережжі Балтійського моря в межах Латвії.
Нині в Латвії налічується менше двох сотень лівів і лише 30 з них розмовляють рідною мовою (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліви — -ів, мн. Етнографічна група (раніше плем'я), що живе на узбережжі Ризької затоки в Латвії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліви — ЛІ́ВИ, ів, мн. Етнографічна група (раніше плем’я), що живе на узбережжі Ризької затоки в Латвійській РСР. Меченосці почали спустошувати територію Латвії і Естонії, яка називалась тоді Лівонією (за ім’ям лівів — одного з найбільших прибалтійських племен) (Іст. СРСР, І, 1957, 75). Словник української мови в 11 томах