1. Словник української мови у 20 томах

лівобіч

ЛІВО́БІЧ, присл.

Те саме, що ліво́руч; протилежне правобіч.

Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч, бачив широкі долоні Дорошенка (П. Загребельний);

Зненацька я вся зіщулююся. Лівобіч од мене у мороці ризниці спалахують два гострих вогники (В. Шкляр);

Небо тьмяніло невдалеки від сизого в люмінесцентному тумані моря, небосхил обривався за декілька кроків лівобіч, коли Едикові почулось хурчання в моторі (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівобіч — присл., рідко. Те саме, що ліворуч; прот. правобіч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лівобіч — Ліво́біч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. лівобіч — ЛІВОБІЧ, присл., рідко. Те саме, що ліворуч; протилежне правобіч. Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч, бачив широкі долоні Дорошенка (Павло Загребельний, Спека, 1961, 147). Словник української мови в 11 томах