лівонці
ЛІВО́НЦІ, ів, мн. (одн. ліво́нець, нця, ч.).
Члени Лівонського ордену.
Під час битви під Вількомиром 1435 р. в полоні опинилися також кілька тисяч вояків, решта (здебільшого лівонці) загинула (з наук. літ.);
Після цього бою лівонці, розуміючи, що не зможуть розгромити у відкритому бою таке величезне військо [росіян], сховалися за стінами замків (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me