ліворукий

ЛІВОРУ́КИЙ, а, е.

1. Який віддає перевагу лівій руці під час цілеспрямованих дій.

Старий наказав лжецаревичу встромити кіл у серце, а той був ліворуким і встромив у правий бік замість лівого (Г. Пагутяк);

Князь звелів ліворукому майстрові з Тули на ефесі шаблі цієї, за триста червінців в Хорезмі купленої, прикріпити іконку Єгорія Побідоносця (В. Кожелянко);

Треба враховувати психологічні особливості ліворуких дітей молодшого шкільного віку (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. ім. лівору́кий, кого, ч.; лівору́ка, кої, ж. Лівша, шульга.

Практика показує, що ліворукі відрізняються від праворуких цілим комплексом психологічних рис (з навч. літ.).

3. Зроблений лівою рукою.

Упав на коліна [воєвода], поклав на себе хрест, дивний хрест – ліворукий (П. Загребельний).