1. Словник української мови у 20 томах

ліворуч

ЛІВО́РУЧ.

1. присл., від кого, чого і без дод. З лівого боку; протилежне праворуч.

Ліворуч чорна машина, що з червоного рота прокльоном стогне (В. Стефаник);

Ось базар, за ним ліворуч вулиця, де жила в своєї тітки Надя... (Б. Антоненко-Давидович);

У кінці коридору ліворуч були сходи – саме туди й повернув режисер (Ю. Андрухович).

2. присл. У лівий бік, на лівий бік; протилежне праворуч.

Чорною плямою, заступаючи небо, стоїть у житі жандарм, поглядає праворуч, ліворуч (О. Довженко);

Дивився [Максим] ліворуч, дивився праворуч і бачив: скільки сягав погляд, вода йшла буряно, несамовито, перетявши шлях до його мети (І. Багряний);

Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони (О. Гончар);

Ліворуч, скрізь, куди сягало око, ряхтіла жовто-зелено низька отава, шатрами то тут, то там стояли лози... (Василь Шевчук).

3. у знач. прийм., з род. в. Уживається на позначення кого, чого-небудь, з лівого боку від яких відбувається дія.

Орися вже вихопилась на рівнину, польські гармаші, певно, примітили одинокого вершника, бо ліворуч і праворуч Орисі почала злітати в гору земля (В. Чемерис);

– Це диявольська манa! – знавісніло вигукнув монах, що стояв ліворуч барона (О. Авраменко, В. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліворуч — Наліво, вліво// на ліву руку. Словник синонімів Полюги
  2. ліворуч — ліво́руч прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. ліворуч — присл. 1. (де?). З лівого боку; зліва. Ліворуч – місяць іскри ллє, Мов в небі золото кує (О.Олесь); Він побачив далеко ліворуч гори (С.Скляренко); Ліворуч над ставом білів цукровий завод (Є.Гуцало). 2. (куди?). У лівий бік; наліво. Літературне слововживання
  4. ліворуч — пр., зліва; наліво, уліво, лівобіч; лівою рукою; (наказ волам) соб, цоб. Словник синонімів Караванського
  5. ліворуч — присл., від кого – чого і без додатка. 1》 З лівого боку; прот. праворуч. 2》 У лівий бік, на лівий бік; прот. праворуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ліворуч — ЛІВО́РУЧ (із лівого боку; у лівий бік), НАЛІ́ВО, ВЛІ́ВО (УЛІ́ВО), ЗЛІ́ВА, ПО (НА) ЛІ́ВУ РУ́КУ (РУЧ), ЛІВО́БІЧ рідше, ВЛІВО́РУЧ (УЛІВО́РУЧ) розм., ЦОБ розм., СОБ розм., У ЛІ́ВУ РУ́КУ (у лівий бік). Словник синонімів української мови
  7. ліворуч — Ліво́руч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ліворуч — ЛІВО́РУЧ, присл., від кого — чого і без додатка. 1. З лівого боку; протилежне праворуч. Ліворуч чорна машина, що з червоного рота прокльоном стогне (Стеф., І, 1949, 174); За вечерею парубок сидів ліворуч від Яся (Ів., Вел. очі, 1956, 42). Словник української мови в 11 томах
  9. ліворуч — Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво. Словник української мови Грінченка